Щеплення плодових культур. Питання- відповіді. Частина І. Загальні питання.

Наближаеться відповідальний період для садівників – щеплення і перещеплення плодових дерев. За  два роки існування нашого сайту до нас надійшло багато запитань, які стосуються технології щеплення, способам щеплення, строкам проведення і багато іншого.
Деякі запитання повторюються.
Для систематизації найбільш популярних запитань ми вирішили  написати цю статтю, розбивши запитання на групи, які стосуються загальних питань щеплення, щепленню зерняткових культур, кісточкових, горіхоплідних культур, а також кущових ягідників і винограду.
Ця стаття полегшить Вам пошук відповіді на питання щодо щеплення.
Отже

Частина І. Загальні питання  які стосуються щеплення.

1 Схема весняного щеплення.
Технологія щеплення полягає у виконанні слідуючих робіт…

2. Коли заготовляти живці?
Найкращий строк заготівлі живців для зимового і весняного щеплення, це кінець листопада - грудень місяць. В цей період дерева

3.Як проводити щеплення окуліровочним секатором.
Питання механізації щеплення в розсаднику ставилось ще у 80-ті роки минулого сторіччя. Якщо для зимового щеплення в приміщенні можна було встановити стаціонарні станки для виконання такої операції як зріз, то в полі це зробити було тяжко. Тому інженерами був сконструйований секатор

4.Через який час необхідно знімати поліетиленову ленту після щеплення методом покращеної копуліровки?
Приживання живців після весняного щеплення відбувається на протязі місяця - півтора. На ці строки впливають кліматичні умови. Якщо стоїть холодна погода, приживання відбувається довше при теплій погоді і наявності вологи в грунті - скоріше. Основною ознакою приживання є проростаннябруньок на живці

5. Що потрібно робити в перші 2 місяці після щеплення? Чи потрібно перемотувати місце зчепу?
Основний догляд полягає у видаленні порослі що утворюється нижче місця щеплення. Боротьба з шкідниками ( гусінь, попелиці, довгоносики) треба обприскати інсектицидом по мірі надобності.
Обв’язку рухати не потрібно. Її будемо знімати коли прищеплені живці приживуться і дадуть поросль 10-12 см.

6.Два тижні тому подвої нащепив методом покращеної копуліровки, але при цьому живці були вже з розпуклими бруньками.Зараз бруньки засохли, але стовбур весь однакової температури, стики заживають. Залишати їх до весни чи осінню щепити бруньокою?
Якщо щеплені живці не прижились і засохли , а підщепа жива і розвивається, таку підщепу можна використати для літньої окуліровки, або щеплення на слідуючу весну. 
Якщо ж бруньки засохли, а живець ні, то  треба почекати повинні пробудитись  сплячі бруньки на живці. Для цього проводять підживлення і полив підщеп, видаляється поросль на підщепі.

7.Скільки часу потрібно дати для приживання подвою перед тим як його щепити?(весняна посадка)...
Підщепи посаджені весною, як правило, вже в липні - серпні місяці готові до окуліровки вічком. Головне щоб ця підщепа була в стані росту , тоді буде добре відставати кора при окуліруванні. А це гарантія доброго приживання вічок.
Не менш важливо, шоб живці з яких беруть вічка були добре визрівші. Стан визрівання живців перевіряється методом згибання однорічного пагона. Коли він визрівший, то при згибанні чути легке потріскування.

8.Якщо підщепа діаметром 1.5 - 2 сантиментри, як краще її нащепити при самій землі (за кору,врощіп) чи на висоті 0,5 -1 метр? Чи потрібно накривати привиті живці поліетиленовими мішечками? Коли їх знімати?
Найкращий варіант щеплення – це коли підщепа і прищепа однакової товщини.

При щепленні компонентів з різними діаметрами враховуйте  основне правило  –  хоча б з однієї сторони повинні співпадати камбіальні слої (дивіться наше відео тут).

Відносно висоти щеплення. Якщо підщепа морозостійка, можна щепити на висоті, як Ви вказуєте, 0,5-1 м. В цьому випадку підщепа у Вас буде штамбоутворювачем. Простіше кажучи  підщепа буде штамбом майбутнього дерева.
При  щепленні при землі штамб буде формуватись з прищепленого сорту.
В цьому і буде принципіальна різниця.

Накривати привиті живці поліетиленовими мішечками не потрібно, якщо щеплення робиться весною, після припинення сильних морозів( більше -5°С). Треба лише замастити відкриті зрізи садовим варом.

Обв’язку на місці щеплення треба зняти через 25-30 днів.

9.Чи можна для щеплення брати двох або трьох річні живці, якщо однорічні слабо розвинені?
Для зимового і весняного щеплення треба використовувати однорічні добре визрівщі пагони. (дивіться нашу статтю тут).

Вам необхідно зробити омолоджуючу обрізку (читайте тут) весною цього року на 3-5 річну деревину і на осінь ви будете мати відмінний живцевий матеріал. Зі сплячих бруньок виростуть однорічні пагони довжиною до 0,5 м, які можна використати для щеплення.

10.Яка мінімальна товщина підщепи має бути для щепленя за кору?
Щеплення за кору – це один з найпростіших і найбільш поширеніших способів щеплення живцем весною в період коли почався сокорух в рослинах і кора добре відстає.
Цей метод застосовують в основному для перещеплення  дерев.
Діаметр гілок повинен бути 3-6 см, це найкраща мінімальна  товщина. Можна робити і на більш товстіших гілках.

11.Чи можливо проводити окуліровку, а не копуліровку на початку весни і яким методом краще Т-образний,..,...,. ?
Так, можливо. Окуліровку весною проводять методом вприклад до початку росту, коли ще сокорух не почався і кора погано відстає від деревини. Пізніше, при активному сокорусі можна робити і в Т- образний розріз.

12.Чи потрібно знімати повністю обв&язки після окуліровки (1,5 місяця) і чи вплине це на морозостійкість?
При проведенні окуліровки в оптимальні строки і якісно, зростання вічка з підщепою відбувається на протязі 2-3-х тижнів. Після чого треба зняти обв’язку. До настання стійких морозів місце зростання загартовуеться, калюс здерев’яніє і вічко добре перезимовує.
Якщо залишити обв’язку, то при зимових відлигах при перепадах температур, можливе утворення під плівкою конденсата, що в подальшому призводить до випрівання, або вимерзання бруньки. Часто таке буває якщо окулянт був обмотаний полієтіленовою плівкою.

13.Яка повинна бути мінімальна і максимальна товщина підщепи для літньої окуліровки ?
Підщепи для окуліровки діляться на два види - насіневі ( вирощені з насіння різних культур) і відводки ( отримані шляхом вегетативного розмноження, це у яблуні М9, ММ106 і інші.)
Насіневі підщепи повинні мати діаметр кореневої шийки 5 - 10 мм, відводки - 6 -11 мм для зерняткових культур (яблуня, груша, айва).
Для сіянців і відводків кісточкових культур (алича, вишня, черешня, персик, абрикос) - 5-8 мм.

14.Чи можна робити щеплення дерев літом?
Так можна. Таке щеплення роблять вічком у Т-образний розтин, або в приклад. Таке щеплення називають літньою окуліровкою. Заготівля вічок проводиться безпосередньо перед окуліровкою. Проводять окуліровку в липні-серпні місяці по всім плодовим культурам (яблуня, груша, слива, вишня, алича, черешня, персик і інші.).
Вічко, яке прижилось після окуліровки буде проростати весною наступного року, а готовий саджанець отримаєте восени.

15.В якому місяці проводять щеплення брунькою? Яким має бути "подвой"( товшина, висота? І де взяти прививочний матеріал, якщо не заготовив з весни?
Щеплення брунькою, або окуліровка проводиться, як правило, літом кінець липня - серпень місяць, в залежності від стану підщеп і визрівання живців.
Окулірування роблять двома способами в Т-образний розріз і вприклад.
Підщепа повинна бути діаметром від 6 до 25 мм. в стані інтенсивного росту. Висота підщепи для сіянців значення не має, тому що окуліровку треба проводити  в кореневу шийку. На вегетативній підщепі окуліровку вічком проводять на висоті 20-25 см від землі.
Живці заготовляють за день, або в той самий день з маточних дерев. Видаляють листові пластини, залишаючи черешки довжиною 0,5см і зберігають завернутими  у вологу мішковину у відрі з водою. Живці повинні добре визріти, перевіряється це шляхом перегибання живця. Якщо живець визрівший буде чути потріскування деревини.

16.Сумісність дерев для щеплення.
Сумісність дерев для щеплення, це спроможність зростання підщепи з живцем. Її відсутність впливає на ріст, морозостійкість, довговічність, строк вступу у плодоношення.
Так любий сорт яблуні щеплений на насіневу, чи іншу вегетативну підщепу яблуні будут сумісні. В залежності від підщепи саджанці можуть бути карликовими, напівкарликовими, середньорослими, сильнорослими.
З грушею трохи інакше так на насіневій підщепи груші сумісні всі сорти, а на айві, яка використовується як карликова підщепа для груші, не всі сорти сумісні. Тому щеплення може не прижитись. Щоб цього уникнути на айву спочатку щеплять сорт груші який сумісний з айвою, а потім на неї прищеплюють сорт несумісний з айвою
У кісточкових культур сливу, аличу бажано щепити на сливі чи аличі. Абрикос -  на жерделі ( сіянець абрикоса), на аличі чи сливі може бути несумісність, яка призводить до відламування в місці щеплення. Персик можна щепити на аличі.
Вишню перещеплюють вишнею і черешнею.

Микола Лук’янов

6 лютого 2012 р.