Малина

Малина завдяки простоті розмноження, скороплідності, високій якості ніжних і соковитих ягід, їх цілющим властивостям набула великої популярності на ділянках садівників.

Застосування ягід малини при простудних захворюваннях як потогінного і жаропонижаючого засобу зумовлене наявністю в них саліцилової кислоти. Великою популярністю користується в народній медицині.

Ягоди споживають свіжими, замороженими, у вигляді варення, соків, вина.

Ягоди містять 5-11 % цукрів, 0,6-2,5 % органічних кислот, 0,9 % пектину, 4-6 % клітковини. Богаті на вітаміни: С- 30-75 мг%, В₁, В₂ -0,01-0,09 мг %. Р-активні речовини до 300 мг%, Фолієва кислота 0,2 мг%. У 100 г ягід міститься 2-2,6 мг заліза, це набагато більше ніж у плодах вишні і агрусу.

Малина це кущ із багаторічною підземною частиною і дворічною надземною. Підземна частина розташована на глибині 15-25 см і складається з кореневища яке не має стержневого кореня.

Однорічні пагони надземної частини як правило не плодоносять, за винятком ремонтантних сортів які дають урожай восени. Дворічні пагони після плодоношення відмирають  і їх видаляють восени або рано навесні. Замість них у рік плодоношення у кожної рослини відростає кілька пагонів заміщення  і кореневих паростків. Таким чином забезпечується довговічність плантації.

Плоди малини - збірні кістянки. Легко відокремлюються від білого квітоложа конічної форми.

Малина невимоглива до грунтів. Але кращими для більшості сортів є легкі суглинкові удобрені грунти з реакцією грунтового розчину рН 5,7-6,8.

Світлолюбива рослина, за нестачі світла однорічні пагони витягуються, погіршується їх зимостійкість і знижується продуктивність.

Малина не  належить до зимостійких культур. При зниженні температури до 25-30 ⁰С морозу, значна частина сортів пошкоджується.