Суниця

Суниця (Fragaria grandiflora Ehrh) - одна з найпоширеніших ягідних культур. Добре пристосовується до природних умов, високоврожайна, придатна для технічної переробки, добре розмножується і вже другого року після садіння починає плодоносити.

Ягоди суниці смачні, запашні. Їх використовують свіжими, замороженими, консервованими.Вони містять 4,5-10 % цукрів, 0,7-1,8 % органічних кислот, клітковину, ефірні олії, дубильні й барвні речовини, 13мг% солей заліза, 85 мг%фосфатів. У плодах окремих сортів міститься до 120 мг% вітаміну С, 0,75 мг% Р-активних сполук, 0,6 мг% вітаміну В₂, 0,5 мг% вітаміну А. Ягоди використовуються при лікуванні недокрів"я, захворюваннях печінки, серця, нирок та авітамінозах.

Великоплідні сорти отримані від схрещування двох диких американських видів - чілійської та віргінської.

Суниця - багаторічна рослина. Займає проміжне місце між багаторічними трав"янистими і кущовими формами.

Кущ суниці складається з розгалуженого стебла завдовжки 10-15 см. Щорічний приріст його не перевищує 2 см. Із верхівкової бруньки пагона наступного року утворюються квітоноси, які після плодоношення відмирають. Подальше плодоношення - на нових пагонах, що утворюються з бічних вегетативних бруньок.

З бічних пазушних бруньок нижніх листків формуються сланкі пагони які називають вусами. Маточна рослина може утворювати 10 і більше вусів і дати до осені до 40 дочірніх рослин, тобто розсади.

Коренева система мочкувата, добре розгалужена. Росте коріння протягом усього вегетаційного періоду.

Квітконоси закладаються в серпні - жовтні. Квіти двостатеві. При перехресному запиленні різних сортів збільшується урожайність. Перші ягоди достигають залежно від сорту в різні строки. В умовах Західного Лісостепу України в кінці травня на початку червня.

Суниця - вологолюбива культура, добре росте і плодоносить на відкритих, добре освітлених ділянках.

У безсніжні і суворі зими коренева система може частково пошкоджуватися морозами, а деякі сорти повністю вимерзають.