Вирощування насіневих підщеп.

Насіневі підщепи – це підщепи які вирощені з насіння відповідних плодових культур (яблуня, груша, айва, слива, алича, вишня, черешня, горіх і т.п.).
Вирощування насіневих підщеп відбувається у кілька етапів.

Перший етап – це заготівля насіння і його зберігання.
Проводиться з плодів які вирощені на плодових деревах високоврожайних, стійких до хвороб, морозостійких, пристосованих до місцевих умов  вирощування. Насіння яке заготовили з середніх і крупних плодів, як правило, дає більший процент стандартних сіянців ніж з насіння яке заготовлене з мілких плодів. Бажано заготовляти насіння з плодів середнього  і пізнього строків достигання.
Після відокремлення від м’якуша, насіння  добре промивають у воді і підготовляють  до посіву. Якщо заготовлене насіння буде зберігатись, його підсушують при температурі +5-6 градусів, періодично перемішуючи. Висушене насіння зберігають у мішках в сухому приміщенні при пониженій температурі і вологості.
Насіння кісточкових культур, яке буде висіватись, після промивання водою відразу засипають на стратифікацію.

Другий етап – стратифікація.
Для отримання сходів, насіння плодових культур повинно пройти дозрівання після збору, під час якого у ньому проходить перехід від стану спокою до пробудження життєдіяльності. Для цього на насіння діють низькою температурою в умовах підвищеної вологості і достатньої аерації – тобто проводять стратифікацію насіння.
Що для цього потрібно?
 По-перше необхідно мати субстрат це може бути  пісок річковий, торф, перліт або їх суміші.
Приміщення для стратифікації – підвал, холодильна камера, або інше приміщення де можна підтримувати понижену (0-30С) температуру повітря.
Зимою заготовляють сніг, який накривають тирсою .  В таких кучугурах можна тимчасово зберігати насіння, яке вже почне проростати.
Перед закладкою сухого насіння на стратифікацію його необхідно вимочити у воді на протязі двох -  трьох днів, міняючи воду двічі на добу. Зволожити субстрат. Після того як стече вода з насіння, його змішують з субстратом у співвідношенні 1:2 і засипають в ящики. Через кожні два тижні насіння з субстратом перемішують і при потребі зволожують.

Тривалість стратифікації насіння різних культур слідуюча:
Яблуня і груша -90-100 днів, алича – 120-180 днів, слива – 120-150 днів, вишня і черешня дика – 150-180 днів, вишня антипка 130-150 днів, черешня культурних сортів 100-120 днів, абрикос 80-100 днів, персик 100-120 днів, горіх волоський 50-60 днів.
Щоб визначити дату закладання насіння на стратифікацію, робимо зворотній відлік днів від дати посіву.

Третій етап – посів насіння.
Сіяти насіння можна як восени , так і весною.
При посіві восени насіння яблуні, груші, абрикоса до висіву повинно пройти стратифікацію не менше 30 днів, кісточкові культури які мають більш тривалий період стратифікації -50-60днів. Насіння бажано висіяти за місяць до встановлення стійких морозів.
Весняний посів проводиться в самі ранні строки.
Схема посіву насіння може бути різна. При механізованому догляді роблять міжряддя шириною від 45 до 80 см. На присадибній ділянці достатня ширина міжряддя 45 см, в ряду бажано висіяти насіння з відстанню 3-5 см одне від одного. Глибина посіву для зерняткових(яблуня, груша, айва) 3-3,5 см, кісточкових культур 4-6 см. На легких піщаних грунтах глибину збільшують на 1-2 см.
При посіві до насіння додаємо насіння маячних культур, це може бути гречка. Маячна культура полегшує обробіток грунту до появи сходів основної культури.  Ряди бажано замульчувати , це дасть можливість утримати грунт у рихлому вигляді.

Догляд за сходами насіння полягає у своєчасному прополюванні і рихленні міжрядь, підживленні, боротьбі з шкідниками і хворобами, поливі прорідженні посівів.

Микола Лук’янов
6 листопада 2011 р.