Парша яблуні

Парша яблуні одне з найбільш шкідливих і поширених захворювань. Уражуються плоди, листя і пагони, знижується врожайність, якість плодів і стійкість дерев, особливо зимових  і осінніх сортів, до морозів.
Найбільшої шкоди завдає в районах достатнього зволоження. У степовій зоні та в Криму парша розвивається сильно в окремі дощові роки.

Збудник парші на яблуні Fusicladium dendriticum Fuck - конідіальна стадія, Venturia inaequalis (Cooke) Wint. - сумчаста стадія зимує на опалому листі і на гілках.
На уражених листках гриб утворює перітеціі, помітні неозброєним оком у вигляді чорних крапок. У них утворюються весняні спори - аскоспори. У квітні, після сильного дощу і намокання старого листя, аскоспори поширюються вітром і заражають молоді листки. Розсіювання аскоспор може тривати до липня, проте масове дозрівання і розповсюдження їх відбувається до цвітіння - в період між початком розпускання листя і відокремленням бутонів. Проростання аскоспор можливо вже при 2-3°. Однак оптимальна температура для проростання 19-25 °.

Перші ознаки захворювання можна помітити через 2-3 тижні після повного розпускання бруньок. На листках і плодах з'являються темно-зелені оксамитові плями, конідії, які викликають подальше зараження.

Проростають конідії, як і аскоспори, тільки за наявності води у вигляді роси, туману або дощу.
Оптимальною температурою для їх проростання є 20-22 °, при цьому інкубаційний період триває 5-6 днів. За літо може бути до десяти поколінь конідіального спороношення. Первинне зараження паршею може викликатися не тільки сумкоспорами, а й конідіями.

На листках парша має вигляд округлих плям оливкового кольору, покритих оксамитовим нальотом. При зараженні навесні і в першу половину літа плями великі, при пізньому зараженні, а також на більш стійких сортах - дрібні. У яблуні плями переважно розташовані з верхнього боку листя, у груші - частіше на нижній.
На плодах парша має вигляд темних плям, покритих оксамитовим нальотом. М'якоть плоду в місцях плям стає пробкоподібною, порушується ріст плодів і на них виникають тріщини. Так звана «пізня» парша з'являється в роки, коли перед збором врожаю стоїть волога погода. У таких випадках плями дуже дрібні, малопомітні: більш яскраво проявляються вони в період зберігання. Звідси походить інша назва - «складська парша».

Ураження пагонів спостерігається головним чином на груші і дуже рідко на яблуні.

Розвитку хвороби сприяє волога і прохолодна весна, рясні роси та дощі в літній період.

Найбільш сильно уражуються паршею сорти Ренет Симиренка, Кальвіль сніговий, Бойкен, Мекінтош, Папіровка, Боровінка, Пепінка литовська, слабо - Антонівка звичайна, Ренет курський, Млеевская красуня, Первомайське, Серпневе, Ренет ландсбергський. Практично стійкими є сорти Пармен зимовий золотий, Пепін шафраний, Уелсі, Джонатан.
Високу стійкість до парші мають нові сорти Аскольда, Амулет, Гарант, Едера, Катерина, Радогость, Теремок,Мавка, Внучка, Голден Резистент,Топаз, Чемпіон, і інші.

Заходи боротьби.

Збір і спалювання опавшого листя в присадибних садах, перекопування пристовбурних смуг. Обрізання і спалювання всіх уражених і сухих гілок до набухания бруньок, збір і спалювання восени сухих муміфікованих плодів.

У боротьбі з зимуючої стадією гриба необхідно зробити ранньовесняне або піздньоосіннє наземне (2000 л на 1 га) обприскування дерев і опалого листя в рядах і міжряддях 1%-ним розчином ДНОК або 3%-ним розчином нитрафена.
Хороші результати в боротьбі з паршею дає так зване «блакитне» обприскування. Навесні, на початку розпускання бруньок, дерева обприскують 3%-ною бордоською рідиною. Після цвітіння додатково один або два рази обприскують 1%-ною бордоською рідиною або її замінниками.
Дуже важливо проводити обприскування своєчасно, особливо перше. Починають його на підставі спостережень за дозріванням спор парші. Запізнення на кілька днів суттєво знижує результати обробки.
Замість бордоською рідини можна приміняти Медян екстра 350 SC к.е. 1,5-2 л/га, хлорокис міді в 0,3%-ної, цинеб або купрозан (хомецін) в 0,4%-ної, концентрації.
Після цвітіння проводять обприскування одним із слідуючих препаратівТопсін М 70% з.п., Хорус 75% в.г., Імпакт 25% к.с., Флінт Стар, 52%к.с. і інші.

У різних районах України ступінь розвитку парші неоднакова.
У зоні значного розвитку парші (Полісся і західна частина Лісостепу) необхідно проводити 2-3 додаткових обприскування після цвітіння; в зоні середнього розвитку (Придністров'я, центральна і східна частини Лісостепу і північно-східна частина степової зони) - одне додаткове обприскування; в степовій зоні достатньо двох обприскуванья: до початку розповсюдження весняних спор (в період розпускання листя) і після цвітіння.
У боротьбі з паршею яблуні треба застосовувати систему захисту.
Одну із систем  захисту яблуні і груші  від шкідників і хвороб можете прочитати у нашій статті тут