Кров’яна попелиця

Кров’яна попелиця – небезпечний шкідник дерев яблуні.

Кров’яна попелиця (Eriosoma Larigerum Hausm) – комаха довжиною 1-2 мм, вкрита синьо-білим пушком. Коли роздавити попелицю, то з неї виступить рідина кольору крові, звідси і назва – кров’яна. Небезпечний шкідник, як правило, молодих дерев яблуні. Найбільша небезпека полягає в тому, що попелиця пошкоджує дерева, в результаті чого послаблюється їх ріст, знижується зимостійкість, відповідно все це призводить до зниження урожаю і якості плодів, а іноді до загибелі дерева.

В кронах і на корінні дерев зимують личинки першого і другого віків, а на півдні і дорослі безкрилі самки. Навесні пробуджуються і починають живитися особи, які зимували в кроні дерева. Перед цвітінням, коли грунт прогріється до 7-8 градусів, в крону мігрують личинки, що зимували на коріннях.

На території України попелиця розмножується виключно незайманим шляхом. За сезон вона дає до 17 генерацій, які накладаються одне на одне. Одна самка народжує 20-150 личинок. Розвиток одного покоління завершується за 10-14 днів. Влітку з’являються крилаті самки –розселительки, які розлітаючись утворюють нові вогнища попелиць. Личинки попелиці дуже рухливі, можуть скоро переповзати на значні відстані (до 8 м. у районі крони дерева). Крім того попелиця легко розноситься вітром.

Поселяється вона в першу чергу на молодих пагонах і черешках листя, а потім на гілках і стовбурах. Колонії попелиці добре помітні завдяки покриваючому їх синьо-білому пушку.

Харчуючись соком рослини, попелиця викликає появу на корі вузловаті потовщення – жувлаки, які розростаючись, тріскаються, утворюючи глибокі язви.(фото1)

                                                                                                         Фото 1

В подальшому на них оселяються бактерії, які викликають гниття. Якщо не вести ніяких захисних заходів, за 2-3 роки дерево може загинути. Аналогічні пошкодження попелиця викликає і на корінні.

У житті цієї комахи відмічаються два періоди найбільш інтенсивного наростання чисельності: літній (травень-червень) і осінній. Коли настає спекотна суха погода в липні-серпні, розвиток попелиці уповільнюється, частина личинок починає переселятися на коріння.

Заходи боротьби.

Природним ворогом попелиці є наїзник афелінус – комаха паразит, що винищує попелиці. Профілактичні заходи – вибраковка і знищення зараженого садивного матеріалу. Обмазка в листопаді і березні тріщин і ран на деревах садовим варом або вапняним молоком. Грунт навколо стовбура засипати попелом, піском, або гашеним вапном.

При  застосуванні хімічних препаратів , необхідно врахувати, що кров’яна попелиця є типовим сисним видом, тому найбільший ефект буде при застосуванні інсектицидів контактно-кишкової дії.

Весною, в період розпускання бруньок і до формування суцвіття непоганий ефект дає препарат Брунька р.к. (20 мл на 10 л води). Цей препарат діє як інсектоакорицид проти зимуючих шкідників і як фунгіцид проти хвороб плодових культур.

В подальшому проти кров’яної попелиці застосовують фосфорорганічні сполуки: БІ-58 новий, к.е. (20 мл/10 л води), Дурсбан Ультра, к.е.(20 мл/10 л. води), Сумітіон, к.е. .(20 мл/10 л. води), перітроїди: Маврік, ЕВ(6 мл/10 л води), неонікотиноїди: Актара 25WG(1,4 г/10 л води), Каліпсо 480SC(3мл/10 л води), Конфідор 20SL (2,5 мл/10 л води), Моспілан в.п. (2 мл/10 л води). До вищевказаних інсектицидів можна добавляти фунгіциди проти хвороб такі як Хорус в.г. (2 г./10л. води), Топсін М ( 20г/10 л.води). Обприскування треба проводити в весняно-літній період через 10-14 днів, бажано чергувати препарати. Застосовувати хімічні препарати треба в вечірні години при температурі не вище 25 градусів і відсутності роси на деревах.