Плід роду Fragaria L. - ягода?

Карл Лінней відмічав, «... що без назви втрачається знання речей» [7]. З цього приводу хотілося б детально зупинитися на назві плоду рослин роду Fragaria L., вид якого, Fragaria ananasa Duch, широко культивується. Суниця анананасна еволюційно молодий вид, який виник у ХVІІІ столітті в Західній Європі, і завдяки комплексу позитивних господарсько-біологічних ознак і властивостей швидко завоював одне з чільних місць серед плодових культур. В Росії культура з’явилася наприкінці ХVІІІ століття [11], і увійшла до складу ягідних культур.

В усній мові різних народів існують свої давно встановлені назви, які відображають суто зовнішні відмінності рослин та плодів дикорослих видів, і які в процесі еволюції синхронно накладалися на культурні форми. Так суниця анананасна потрапила в групу ягідних культур, а її плід придбав величезну кількість різноякісних назв.

Звернемося до етимології слова «ягода» [14]. Ягода – невеликий соковитий плід. Слово древньослов’янського походження. Сучасна його форма походить із праслов’янського god – «багато ягід». У праслов’янській мові суфікс – оda використовувався для означення множини речей. Пізніше слово god почало використовуватися для означення однієї ягоди. Існують наукові припущення про близькість древньослов’янського god з латинським ugerе, що озачає збільшити, примножити. Тоді етимологічну суть слова ягода репрезентують як – «те, що збільшилося – плід».

Наявність ознак, які описуються словами невеликий та соковитий, як найбільш візуально виражених, у плоду суниці анананасної відіграли вирішальну роль для віднесення культури до групи ягідноплідних культур. З етимологічної точки зору в цьому немає ніяких сумнівів, але спеціалізовані наукові дисципліни наштовхнулися на невідповідність і неправильність ботанічних класифікаційних понять. Зробимо короткий екскурс по сторінках навчальних посібників для аграрних вузів. Таким чином, плід суниці одночасно існує як: несправжня ягода [5];складна соковита зернівка [6]; ягодоподібна багатонасінна кістянка [3]; складна сім’янка [12]; несправжня збірна сім’янка [9]; несправжній зібраний ягодоподібний горішок [8]; збірний горішок [13]; ягодоподібна апокарпна суничина [2]. У випадках, коли йдеться про несправжній та збірний плід роль справжніх плодів відводиться сім’янкам, які занурені в розросле квітоложе. Перш за все хотілося б наголосити, що означення для плодів «несправжній» та «збірна або складна» були відкинуті Каденом М. ще в 1947 році [4]. Це питання було відкритим у ботанічній науці протягом багатьох років, а у 1967 році Р. Лєвіна у підтримку Кадена М. ще раз наголосила на неправильності та неправомірності даних означень [7]. Але судячи з поданих вище назв плоду роду Fragaria L науковці не дійшли згоди до сих пір.

Для глибшого розуміння суті питання про назву плоду суниці зупинимося на самому понятті плода. Найбільш правильним Каден М. вважав визначення плода, подане Гартнером (Gartner) та уточнене Паксом (Pax) і Вінклером (Winkler): «Плід є те, що виникає із гінецею однієї квітки внаслідок запліднення або партенокарпії» [4]. Більш точне і обширне визначення плоду у Лєвіної Р.: «Плід – це видозмінений внаслідок запліднення (або апоміксису) гінецей однієї квітки з іншими частинами квітки, що залишаються при ньому». Менш точне але лаконічне визначення, запропоноване Імсом: «Плід – це стигла квітка» [7]. Як бачимо, структурну основу плоду складає гінецей (гінецей – сукупність карпелл квітки). Тому основним моментом при встановленні суттєвої назви плоду є тип гінецею. Гінецей буває: 1. Апокарпний, який характеризується вільними карпеллами; 2. Ценокарпний, який характеризується сукупністю карпелл, що зрослися між собою.

Напрям еволюції рослин визначається двома основними процесами: зростання і редукції, які прослідковуються у всіх органах і їх частинах. Морфогенез плодів відбувається за тією ж схемою: зростання й редукції [1].

Тому вихідним в еволюції плодів вважається тип апокарпії, що дав початок ценокарпіям.

Для наочності подаємо фрагмент класифікаційної схеми плодів.

 

 

 

 

 

 

IV

гесперидій

гранатина

гарбуз

 

цинaродій

IV

суничина

IV

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

коробочкові

II

ягодові

II

ягода

ІІІ 

 

горішок

IV

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ценокарпії

I

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

багатогорішок

III

 

багатолистянка

III

кістянка

IV

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

горішкові

II

 

листянкові

II

багатокістянка

III

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

апокарпії

I

кістянкові

II

 

                                                             

 

І - групи плодів; ІІ - підгрупи плодів; ІІІ - типи плодів; IV - підтипи плодів.

Рис.1. – Фрагмент класифікаційної схеми плодів (за Артюшенко З.Т.)

 

Як бачимо, листянкові плоди, через редукцію кількості карпелл і насінних зачатків дали початок горішковим і кістянковим плодам. У горішкових плодів основним типом вважають багатогорішок, із якого внаслідок редукції кількості карпелл виник горішок, а метаморфози квітколожа призвели до виникнення цинародію і суниці. Лєвіна Р. пропонує дещо інші класифікаційні категорії. Так в якості центральної класифікаційної категорії пропонується вид плоду. Тип плоду встановлюється по характеру гінецею. В основу класових відмін покладена одно- і багатонасінність, оскільки з цією ознакою корелюють глибокі морфологічні відмінності плодів, суттєво різне співвідношення їх захисної й диссемінаційної функцій [7].

Таким чином, за класифікаційною системою Лєвіної Р. плід роду Fragaria L. визначається як апокарпний полімерний однонасінний багатогорішок. Коли у формуванні плоду суттєву роль відіграє квітколоже, типовий багатогорішок видозмінюється і перетворюється в спеціалізований плід. Однією з варіацій багатогорішка є суниця (за родовою назвою рослини).

Суниця, суничина (fragum) – характеризується сильно розрослим, соковитим і яскраво забарвленим квітколожем, на поверхні якого рідкою спіраллю розміщені дрібні сухі горішки. Такого ж виду плід, але неїстівний, у роду Duchesnea із розоцвітих. Горішок відіграє роль діаспори (насінного зачатка), тому захисна функція перикарпію зберігається до проростання насіння. Горішок (nucula) – дрібний сухий однонасінний плодик, який утворився з однієї карпелли. Горішок є складовою частиною багатогорішка або виникає з мономерного гінецею. Горішкам суниці характерна базистилія, при цьому стовпчики розміщуються між верхніми частинами зав’язей і віссю квітки. Базистилія виникає в результаті нерівномірного росту зав’язей. На противагу більшості плодів ріст плодиків суниці в постфлоральний період незначний, стовпчики рано відмирають і відпадають. Квітколоже сильно розростається.

Лєвіна Р. неодноразово наголошувала на неправомірності використання для плодиків суниці назви сім’янка [7]. Сім’янка (achenium) – ценокарпний сухий однонасінний плід з відносно тонким шкірястим перикарпієм, що легко відділяється від насінини (типова сім’янка – плід складноцвітих). Використана Куяном В. назва плоду суниці ананасної – зернівка – логічно невитримана і морфологічно невірна, оскільки зернівка характерна для рослин з родини Poacea Barnh.. Зернівка (caryopsis) – однонасінний сухий плід з тонким перикарпієм, що щільно прилягає до насінини, і не відділяється від неї. Одні автори вважають зернівку апокарпним плодом [4; 7], інші ценокарпним [10; 1]. Як бачимо: сім’янка, горішок, зернівка мають різне морфогенетичне походження. Крім цього, яскравим підтвердженням походження горішка з листянки є наявність у плодиків однієї культурної форми суниці ананасної розкривного механізму[7].

Розростання квітколожа, збагачення його цукрами, ароматичними та фарбуючими речовинами на думку багатьох авторів є вторинними ознаками еволюції плодів [4; 12]. Наявність навколо насіння, крім перикарпію ще одного або кількох захисних покривів (у суниці віргінської горішки занурені у квітколоже) є якісно новим і своєрідним явищем з морфологічної точки зору і має величезне екологічне значення для рослин як ознаки, що з’явилася в процесі еволюції для найкращого захисту діаспор і для більш досконалого їх розповсюдження. Можна припустити, що різна ступінь занурення горішків у квітколоже в культурних форм суниці свідчить про домінування вегетативного способу розмноження. Хржановський В. відмічає, що квітколоже набуваючи яскравого забарвлення, збагачуючись органічними сполуками сприяє поширенню діаспор способом зоохорії [12]. Тобто у формуванні спеціалізованого плоду – суничини прослідковується відношення до агента диссемінації.

Повернемось до означень «несправжня, -ній», «збірна, -ний або складна, -ний». Каден М. подав аргументовані докази їх неправомірності [4]. Зокрема він відмітив:

1.) на основі аналізу величезної кількості плодів, що «несправжні» плоди становлять 4/5 від усіх плодів;

2.) що термін «несправжній» плід – логічно невірний, оскільки так неможна називати орган невід’ємною і обов’язковою частиною якого є плід справжній;

3.) вважати плід «збірним» внаслідок його утворення з апокарпного гінецею логічно непослідовно, оскільки під плодом розуміють стиглий гінецей однієї квітки (чи то апокарпний, чи то ценокарпний);

4.) поняття «складний» передбачає його походження із «простого», в той час складні (утворені з апокарпного гінецею) плоди представляють собою найбільш просту організацію плоду – і тому є абсурдним припущення виникнення так званих простих (ценокарпних, еволюційно досконаліших) плодів з апокарпних.

І нарешті дамо морфологічне означення виду плоду – ягода. Ягода (bacca, uva) – ценокарпний багатонасінний соковитий плід з шкірястим екзокарпієм і соковитим мезо- і ендокарпієм. Ягода характерна для родів: агрус (Glossularia Mill), смородина (Ribes L.), виноград (Vitis L. ), перець (Capsicum L.),томат (Lycopersicon Mill) та інш.. В більшості випадків мясиста (соковита) частина ягоди утворюється не тільки за рахунок розрослих стінок зав’язі, інколи вона включає соковиті вирости насіння (арілуси), як у Ribes L., або розрослі плаценти, як у Lycopersicon Mill.

Висновки:

1.) в повсякденній мові допускається використання назви ягода для означення плоду Fragaria L як етимологічно первісну форму сприйняття та означення соковитих плодів;

2.) необхідно чітко розмежовувати ботанічні класифікаційні поняття та назви з метою правильного їх вживання в навчальних посібниках та науковій літературі;

3.) остаточно відмовитися від означень для плоду «несправжня», «збірна, -ний», «cкладна, -ний» як логічно непослідовних і морфологічно невірних;

4.) недоцільно використовувати для означення плоду Fragaria L назви ягода в наукових статтях, морфологічних описах сортів Fragaria ananassa Duch, та інших наукових виданнях в зв’язку з морфологічною невідповідністю. Поступово переходити на назву плоду – суниця, суничина або використовувати узагальнюючу назву – плід.

Список використаної літератури
1. Артюшенко З. Т.,Федоров А. А. Атлас по описательной морфологии высших растений. Плод. - Л. : Наука, 1986. - 392 с.
2. Жуковский П. М. Ботаника. - М. :Колос, 1982. - 623 с.
3. Каблучко Г. О., Гапоненко Б. К., Сніжко В. Л., Негода В. І. Плодівництво: Навч. посібник. - К.: Вища школа, 1990. 351 с.
4. Каден Н.Н. К вопросу о ложных плодах // Вестник МГУ, 1947. - №12 - С. 21 -28
5. Куренной Н. М., Колтунов В. И., Черепахин В. И. Плодоводство: Учеб. пособие I-е издво., М.: Агропромиздат, 1985. - 399 с.
6. Куян В. Г. Плодівництво: Навчальний посібник. - К.: Вища школа. 1988. - 302 с.
7. Левина Р. Е. Морфология и типы плодов. - Ульяновск, 1974. - 32с.
8. Липа О. Л., Добровольський І. Ф. Ботаніка. Систематика нижчих і вищих рослин. - К.: Вища школа, 1975. - 399с.
9. Романщак С. П. Ботаніка: Навчальний посібник. - К. : Вища школа, 1995. -544с.
10. Тахтаджян А. Л. Система и филогения цветковых растений. - Л.: Наука, 1966. - 612с.
11. Топачевський А. О. Майстерня флори. - К.: Веселка, 1988. - 135с.
12. Хржановский В.Г. Курс общей ботаники. В 2-х ч. - М.: Высшая школа, 1982.
13. Черепахин В. И., Бабух В.И. Карпенчук Г. К. Плодоводство. - М.: Агропромиздат, 1991.- 271с.
14. Циганенко Г. П. Этимологический словарь русского языка. - К.: Радянська школа, 1970.


Summary
In article is research history of origin, atymological essence, modern using a general fruit name Fragaria ananassa - berry .Is submitted the analysis widely used in scientific and educational literature different, names aplicable simultaneously to the same object. Is marked features of formation of fruits of the name of which are used for designation of a fruit Fragaria ananasa

 Рожко І.С., доцент кафедри садівництва та овочівництва Львівського національного аграрного університету

Питання та відповіді по садівництву Всі питання (678)

Новини садівництва та сайту Всього новин (31)

  • Хвороба груші -іржа Хвороба груші -іржаСадівники надсилають фотографії, ставлять питання, що сталося з грушею? Це хвороба чи шкідник? Як з цим боротися? Дійсно останні роки на груші все більше і більше появляється ця хвороба - іржа. 15 -20 рокіів тому про іржу на груші навіть... 2020-03-01 читати
  • Точне садівництво Точне садівництвоТехнологія Smart Fresh. Що це таке? На чому вона заснована? Нова стаття "Високотехнологічне садівництво" надасть Вам можливість поверхнево ознайомитись з цією технологією. Взаєте хто є дистриб’ютером і представником цієї технології в Україні. 2020-02-14 читати
  • Зимове щеплення. Зимове щеплення.Статею "Зимове щеплення я роблю так." ми закінчуємо публікацію матеріалу який нам надав садівник-аматор Шляховий Григорій Никифорович з міста Чернігів. Сподіваємось, що його досвід допоможе і облегшить роботу по проведенню зимового щеплення в приміщенні.  Статті викладені мовою оригінала.... 2020-01-27 читати