Ботанічна класифікація й основні види роду суниць (Fragaria)

Рід суниць Fragaria належить до порядку розоцвітих Rosales, родини розанних Rosaceae, підродини розових Rosoidеae і об’єднує понад 30 видів, серед яких є диплоїди, тетраплоїди, гексаплоїди і октоплоїди. За академіком П.М. Жуковським, рід Fragaria еволюціонував на основі поліплоїдії й представлений природним поліплоїдним рядом: 2n = 14, 4n = 28, 6n = 42, 8n = 56. Диплоїдні види найдавніші, вони виникли в третинний період. Центром походження роду вважають Східну і Середню Азію, де зосереджено найбільше диплоїдних і тетраплоїдних видів, звідки вони поширювалися в Європу й Америку.

Еволюція видів відбувалася в умовах і під впливом певних еколого-географічних середовищ, які спричиняли неоднакові напрями природного добору, спонтанну поліплоїдію та віддалену гібридизацію. Зокрема, гексаплоїдний вид F. moschata Duch. сформувався вже в Європі, а октоплоїдні види – на теренах Америки.

У диплоїдних видів на сьогодні відомі три типи геномів – А, В, С. Поліплоїдні види містять ці геноми. За Т.С. Фадеєвою, найдавніший (предковий) тип геному – А. Сучасні диплоїдні форми Азії – А’ . Вид F. vesca L. (Європа й Америка) мають геном – С. F. orientalis Los. (Азія) – А А’. У виду F. moshata Duch. (Європа) – АА’В, або АВВ’. А октоплоїдні види Америки представлені геномами типу АА’СС.
Усі види роду Fragaria, які мають однакову кількість хромосом і гомологічні геноми, легко схрещуються між собою і дають плодовитих нащадків. Причиною несхрещуваності видів суниці між собою, а також стерильності гібридів є наявність у вихідних батьківських форм різної кількості хромосом і негомологічних геномів, а також певні відмінності цитоплазми. Найбільше значення для господарської діяльності мають такі види.

Суниця лісова (F. vesca L.) – найпоширеніший вид у Європі, Північній Америці, Азії, Північній Африці. Кущ 5-20 см заввишки, компактний або розлогий, з трійчастими, світло-зеленими, дрібними листками на довгих чи коротких тонких опушених черешках. Квітки діаметром 1-1,5 см, переважно двостатеві. Плоди достигають рано, дрібні, округлі, овальні або конічні, рожеві, червоні чи білі, ароматні, приємні на смак. Нині в культурі майже не зустрічається; є ремонтантні, декоративні форми цього виду. У зв’язку з високою зимостійкістю, скоростиглістю й ароматичністю плодів має велике значення для селекції суниць садових.

Тільки суниця лісова містить елемент ванадій, який бере участь у формуванні імунітету.

Суниці зелені, полуниці, клубніка лісова (F. viridis Dush., F. collina Ehrh., 2n = 14) – поширений в Європі, в Азії доходить до Байкалу та Якутії.

Кущ до 20 см заввишки з овальними чи обернено-яйцеподібними, темно-зеленими, дрібнозубчастими, сріблясто опушеними листками і нечисленними вусами без вузлів. Суцвіття невеликі, щиткоподібні, квітки двостатеві, 2,5 см в діаметрі.

Плоди дрібні (1-2 г), щільні, кулясті чи яйцеподібні, рожевого або червоного забарвлення, у нижній частині без зернівок, дуже запашні. Сибірські форми надзвичайно зимостійкі. У культурі не поширена. Плоди збирають у природних популяціях.

Суниця східна (F. orientalis Los., 2n = 28) – надзвичайно поліморфний вид, який росте на Алтаї, в Західному Сибіру, Якутії, Забайкаллі, Монголії, Північному Китаї та Кореї. Кущ до 20 см заввишки, з довгими тонкими вусами і слабкою облистненістю; листки світло-зелені з густим опушенням черешків, частини листка овальні, з глибоко вирізаними зубчиками. Квітконоси на рівні листків, квітки одно- або двостатеві, 1-3 см в діаметрі. Плоди достигають дуже рано, дрібні, кулясті чи конічні, червоні, м’якоть ніжна жовтувато-рожева, кисло-солодка зі слабким ароматом. Росте на кам’янистих ґрунтах. У культурі вид не зустрічається. Окремі екотипи можуть мати значення в селекції як донори зимостійкості і скоростиглості.

Суниця мускатна, клубніка європейська (F. moschata Dush., F. elatior Ehrh., 2n = 42). Вид поширений від Північної і Центральної Європи до Сибіру. Рослини дводомні. Кущ до 35 см заввишки з численними вусами. Листки великі, зморшкуваті, опушені; квітконоси прямостоячі, опушені, суцвіття щиткоподібні, піднімаються над листками. Квіти діаметром до 2,5 см, чашечка відігнута від плоду.

Плоди кулястої, яйцеподібної чи овальної форм, рожеві, фіолетові, темно-червоні, ароматні, з мускатним присмаком, більші, ніж у суниць лісових. Насіння заглиблене в м’якоть. У промисловій культурі вид відсутній, деякі сорти (Міланська, Шпанка та ін.) зустрічаються в колекціях дослідних закладів та садівників-аматорів. Рослини зимостійкі, імунні до борошнистої роси, білої і бурої плямистостей, стеблової нематоди, кліща, тому вид має велике значення для селекції.

Суниця вірджинська (F. virginiana Duch., 2n = 56) поширена на теренах Північної Америки. Кущ 10-25 см заввишки, утворює багато вусів. Листки великі, матові, на опушених черешках, квітконоси – на рівні або нижче за листки. Рослини дводомні, квітки діаметром 1-2 см. Чашелистки часто притиснуті до плоду. Плоди кулясті, дрібні, діаметром 1-1,5 см, темно-червоні, матові, з глибоко зануреним у м’якоть насінням. М’якоть кисла, ароматна.

До Європи суницю вірджинську завезли на початку ХVII ст. Широко культивували протягом ХVIIІ-ХІХ ст. Перспективний вид для селекції. Окремі екотипи цього виду вирізняються зимостійкістю й стійкістю до борошнистої роси, через це їх використовують у схрещуваннях зі суницею ананасною для посилення зазначених якостей.

Суниця чилійська (F.chiloensis. Dush., 2n = 56) поширена в західній частині Американського континенту від Чилі до Каліфорнії і навіть північніше. Висота куща до 25 см, вусів утворює багато, вони довгі й дуже опушені. Листки товсті, шкірясті, темно-зелені, блискучі. Рослини переважно дводомні, рідше однодомні. Суцвіття міцні, розкидисті. Квіти діаметром до 3-3,5 см. Плоди міцні зі слабким ароматом, кулясті, овальні, діаметром 2-4 см, розмаїті за забарвленням: від біло-рожевих до яскраво-червоних. Насіння розміщене на поверхні плоду або дуже слабо заглиблене в м’якоть.

Суниці чилійські, як і суниці вірджинські, з’явилися на Європейському континенті після відкриття Нового світу. З того часу широко культивувалися в садах до появи суниці ананасної. Вид цінний для селекції, оскільки легко схрещується з усіма октоплоїдними видами, а деякі екотопи слугують донорами стійкості до вертацильозного в’янення, фітофторозу, сірої гнилі та кліща.

Суниця овальна (F. ovalis Rydb., 2n = 56) поширені на Алясці, в Канаді. Кущ 10-20 см заввишки, утворює багато вусів. Листки з блакитно-зеленуватим відтінком, знизу опушені, з гострими дрібними зубчиками. Рослини дводомні, суцвіття на коротких квітконосах, квітки дрібні – до 1-1,5 см діаметром. Плоди кулясті, дрібні, діаметром до 1 см, матові червоні, ароматні. Насіння напівзаглиблене в м’якоть.

Вид високозимостійкий, вирізняється стійкістю до вертицильозу, а також здатністю утворювати генеративні бруньки за різної тривалості дня й різних температур зовнішнього середовища, через це цінний для селекції на зимостійкість і ремонтантність.

Суниця ананасна (F. ananassa Duch.). Поширилася в Європі наприкінці ХVІІ ст. в результаті спонтанного схрещування двох американських октоплоїдних видів – суниці вірджинської й суниці чилійської.

У 1766 р. французький ботанік і дослідник А.Н. Дюшен виділив цей міжвидовий гібрид в окремий вид і дав назву “суниця ананасна”. Вид поєднує низку ознак двох вихідних батьківських видів, але на відміну від них формує кущі сильноросліші, рослини врожайніші, з великими плодами.

Нині вид об’єднує понад 5000 сортів і є основним серед видів роду суниць у культурі різних країн.

Суницею на теперішній час в усній народній мові, на відміну від наукової термінології, називають дикорослі рослини, переважно виду F. vesca L. або інших видів. Існують також інші назви для диких видів, залежно від регіону чи країни. Зокрема, в Росії поширені народні назви дикорослих видів суниць – земляника, землянка, земика, полевичник, клубника та ін. У Польщі, західних регіонах Білорусі та на Західному Поліссі України зустрічаються народні назви позьомка, паземка, пазабніка, пазеніка, палуніца, полоніца, суніка, суніца, в Лісостеповій зоні – полуниця, на Закарпатті – ягода, таку саму назву зустрічаємо у болгар, сербів і хорватів. Взагалі у слов’ян народна назва суниці ягода вважається найдавнішою. В Україні в народній мові культурний вид F. ananassa Duch. (суниця ананасна) часто називають полуницею, а також клубнікою (русизм), а на заході України – трускавками (полонізм).

В науковій літературі недопустимо вживати народні назви для культурного виду F. ananassa Duch. Для нього прийнята назва “суниця ананасна”, і її слід дотримуватися, щоб не виникало плутанини з іншими видами. А в наших найближчих сусідів для наукової назви виду прийнято: в Росії – земляника, в Польщі – truskawka, в Білорусі – суніца садова.

Гель І.М., Рожко І.С., доценти кафедри садівництва та овочівництва Львівського національного аграрного університету

Питання та відповіді по садівництву Всі питання (662)

Новини садівництва та сайту Всього новин (25)

  • Ампелографія – наука про види і сорти винограду. Ампелографія – наука про види і сорти винограду. Ми продовжуємо висвітлювати наукові розробки в галузі садівництва. Зі статею "Ампелографія як наука про види і сорти винограду для виноградарів-аматорів." до нас приєдналась Ірина Мирославівна Гель - Кандидат сільськогосподарських наук, доцент кафедри садівницітва Львівського національного аграрного університету Гель І.М. викладає... 2018-03-07 читати
  • Приємна новина на нашому сайті. Приємна новина на нашому сайті.Ми починаємо висвітлювати дослідження наших вчених в галузі садівництва. Для цього відкрита сторінка "Наукові дослідження" у вкладці "Статті". Відкриває цю рубрику кандидат сільськогосподарських наук, доцент кафедри садівництва Львівського національного аграрного університету Рожко Іванна Семенівна. Сподіваємось, що наданий... 2018-02-17 читати
  • Мільйон з горішка – вражаюче, але можливо! Мільйон з горішка – вражаюче, але можливо!Останнім часом все більшої популярності серед сільгоспвиробників набирають так звані нішеві культури – льон, нут, різноманітні пряні трави та горіх. Останній є однією з найбільш високорентабельних культур. Горіхове садівництво тільки набирає обертів в Україні, але уже зараз можна з упевненістю... 2016-04-13 читати