Чи є якісь особливості щеплення горіха живцем?

Розмноження грецького горіха вегетативним методом дуже обмежене, тому практичне значення має щеплення.

Вирішальними факторами при щепленні є температура і вологість. Найкраще приживлюються щепи при високій температурі повітря. Щоб пройшло калюсоутворення і почався ріст прищепи треба створити оптимальні умови, а це температура 25-27°С тепла і відносна вологість повітря 70-80%. Не впливає на приживання щеп коливання температури від 15 до 32°С і короткочасне зниження відносної вологості повітря до 40%. Зниження ж температури нижче 15°С або підвищення її понад 32°С негативно впливають на приживлювання.

Друга головна особливість яка впливає на приживання щеп є правильний вибір живців. Це повинні бути визрілі пагони, не менше 30 см завдовшки і 7 мм завтовшки. Живці повинні мати по дві добре розвинені бруньки, і що головне, повинно бути сприятливе співвідношення між серцевиною і деревиною. Що це означає? Це означає що діаметр серцевинного ціліндра не повинен перевищувати товщини кільця деревинного циліндра.

Не придатні для щеплення: живці з великою серцевиною, живці з дрібними, недостатньо розвиненими бруньками, з укороченими або дуже довгими міжвузлями.

Важливо, щоб живці до щеплення перебували у стані спокою, інакше в перший після щеплення тиждень бруньки підуть у ріст. До щеплення їх зберігають у холодильнику у вологій тирсі чи піску, можна і на дворі вкривши їх снігом який зверху засипають тирсою. Якщо живець проростає до утворення провідної системи між живцем і підщепою (утворення калюсу), такий живець в подальшому опадає.

В якості підщепи беруть однорічні або дворічні сіянці горіха з діаметром біля кореневої шийки не менше 12 мм і висотою не менше 15-20 см. При зимовому щепленні в приміщенні звертайте увагу на кореневу систему. Вона повинна бути повністю здорова, без пошкоджень і ознак загнивання.

Основний метод щеплення живцем - копуліровка і покращена копуліровка.

Після проведення щеплення кінці живців треба вкрити садовим варом.